витягання — я, с. 1) Дія за знач. витягати 1 7). 2) мед. Хірургічний метод лікування переломів кісток і деформацій скелета, який полягає у механічному випрямленні відповідної частини тіла … Український тлумачний словник
витягання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
витяжний — а/, е/. 1) Зроблений способом витягання, розтягання. •• Витяжні/ чо/боти чоботи, в яких із суцільного шматка шкіри зроблені передок і халява. 2) Який може витягатися, який служить для витягання, висмикування, діставання чого небудь. Витяжне… … Український тлумачний словник
баддя — і/, ж., рідко. 1) Велике цебро. 2) Посудина для витягання руди або землі з шахти; цебер … Український тлумачний словник
витягальний — а, е, спец. Який служить для витягання … Український тлумачний словник
витягнення — я, с. 1) Дія за знач. витягнути 1 7). 2) мед. Те саме, що витягання 2) … Український тлумачний словник
віддушина — и, ж. Невеликий отвір для обміну повітря, витягання диму, газів і т. ін … Український тлумачний словник
екстрактор — а, ч., спец. 1) Пристрій для видаляння, витягання чого небудь. || Медичний інструмент для видалення зуба, зубного нерва тощо. 2) Апарат для екстрагування. 3) мисл. Механізм, який при відкриванні рушниці витягає з патронників гільзи і патрони. ||… … Український тлумачний словник
екстракція — ї, ж. 1) мед. Операція видалення, витягання чого небудь. Екстракція зуба. •• Екстра/кція пло/да оперативне видалення плода із матки без її розтинання. 2) хім. Розділення суміші речовин за допомогою розчинників … Український тлумачний словник
елюція — ї, ж. Витягання речовин з хроматографічної колони відповідним розчинником (елюентом) … Український тлумачний словник
імуносорбція — ї, ж., біол. Витягання антитіл або антигенів із складних сумішей за допомогою імуносорбентів … Український тлумачний словник